Pages

Showing posts with label супутник. Show all posts
Showing posts with label супутник. Show all posts

Tuesday, 13 July 2010

На космічній станції

Збоку супутник був схожий на великого летючого жука з розпластаними крилами сонячних батарей і чутливими вусиками антенних пристроїв. Цей жук на півроку стане його домівкою. Янг потиснув на прощання руку командира модуля, що доставив його на орбіту, й через вузький лаз шлюзової камери перебрався у житловий відсік. Старий космічний вовк, він не визнавав ніяких сентиментів, але дивився в ілюмінатор, поки модуль не перетворився на крихітну зірочку, що загубилася на фоні чорного неба.



Тепер він залишився один в оточенні безмовної порожнечі. Звільнився від скафандра й заходився знайомитися зі своїм новим житлом. «Не розкіш, але жити можна», — подумав Янг, закінчивши огляд начиненого апаратурою відсіку й крихітного кубрика з камбузом і гамаком.

Він влаштовувався розсудливо, неквапливо, з усвідомленням того, що поспішати нікуди.
Янг почув писк зумера з динаміка, вмонтованого над крихітним столом, — так звучав сигнал контрольних вимірів. Стрілки на пульті сколихнулись і завмерли в своїх секторах. Залишилося зняти показники й передати на Землю. Уся процедура зайняла не більше трьох хвилин. Поглянув в ілюмінатор: трохи збоку пливла чудова блакитнувата куля. Земля здалася Янгу такою далекою, що він гостро відчув самотність і, відійшовши від ілюмінатора, вернувся до столика й розкрив словник есперанто.